Нормативно-правове забезпечення опорного закладу

ГОВОРИМО ПРО ВАЖЛИВЕ

ОПОРНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

Опорний загальноосвітній навчальний заклад: особливості діяльності

Функціонування опорних загальноосвітніх навчальних закладів — це актуальна, утім ще не остаточно опанована освітянами тема. Тож варто розібратися в певних нюансах, що стосуються створення та діяльності опорного закладу

У мас-медіа та соціальних мережах жваво обговорюють тему опорних загальноосвітніх навчальних закладів (або, як їх ще називають, hub schools — букв. «центральні, вузлові школи»). Особливості створення та діяльності опорного загальноосвітнього навчального закладу визначено в Положенні про освітній округ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 777 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 79; далі — Положення № 777).

Згідно з пунктом 1 Положення № 777 освітній округ — це об’єднання навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту. До діяльності округу можуть залучатися також інші юридичні особи, їх відокремлені підрозділи.

Своєю чергою, опорний загальноосвітній навчальний заклад — це юридична особа, що має рахунки в органах Казначейства, самостійний баланс, штамп, печатку; має у своєму складі філії.

Зауважимо, що в окремих моментах створення і діяльності округи і опорні заклади мають спільне правове регулювання. Такими спільними моментами є, зокрема:

• склад засновників (співзасновників) —

— представницькі органи місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад;

— районні ради;

• мета утворення —

— створення єдиного освітнього простору;

— забезпечення рівного доступу осіб до якісної освіти;

— створення умов для здобуття особами загальної середньої освіти, упровадження допрофільної підготовки і профільного навчання, поглибленого вивчення окремих предметів, забезпечення всебічного розвитку осіб, а також допрофесійного навчання незалежно від місця їх проживання;

— раціональне й ефективне використання наявних ресурсів суб’єктів округу, їх модернізація;

• головні завдання —

— концентрація та ефективне використання наявних ресурсів, їх спрямування на задоволення освітніх потреб учнів (вихованців);

— створення єдиної системи виховної роботи.

Створення опорного закладу

Для ухвалення рішення про створення опорного закладу, його філій засновники мають попередньо:

• проаналізувати мережі підпорядкованих йому навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту з урахуванням їх кадрового потенціалу та рівня матеріально-технічного забезпечення;
• вивчити стан упровадження допрофільної підготовки та профільного навчання у навчальних закладах та якість надання зазначених освітніх послуг;
• прогнозувати витрати на такі потреби, як-от —

— зміцнення матеріально-технічної бази навчальних закладів;

— придбання шкільних автобусів для організації підвезення учнів (вихованців) і педагогічних працівників до місця навчання, роботи та до місця проживання;

— за потреби — введення додаткових посад педагогічних працівників;

• організувати проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед громадськості щодо утворення опорного закладу, його філій.

Відтак засновник приймає рішення (співзасновники укладають договір про спільну діяльність або засновницький договір) про створення опорного закладу, його філій у порядку, визначеному законодавством. У цьому рішенні зазначають:

• назву опорного закладу, перелік його філій, їх права, обов’язки, порядок взаємодії;
• особливості організації навчально-виховного процесу;
• особливості організації таких питань, як-от —

— підвезення учнів і педагогічних працівників до місця навчання, роботи та до місця проживання;

— харчування учнів;

• питання створення належної матеріально-технічної бази;
• інші питання діяльності опорного закладу, його філій.

Що вирізняє опорний заклад з-поміж звичайних

Насамперед зазначимо, що опорний заклад — це загальноосвітній навчальний заклад певного типу, який визначено в його установчому документі (статуті) відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 № 651-XIV (далі — Закон про загальну середню освіту). У своїй діяльності адміністрація опорного закладу керується вимогами законодавства — зокрема, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 778 (далі — Положення № 778), та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність звичайних (не опорних) закладів.

Опорний заклад з-поміж інших, вирізняють:

• визначення його на конкурсній основі;
• наявність філій;
• наявність орієнтовної мінімальної кількості учнів;
• наявність додаткових вимог до кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Визначення на конкурсній основі

Опорний заклад визначає засновник серед підпорядкованих йому загальноосвітніх навчальних закладів на конкурсній основі відповідно до затверджених ним умов. Під час проведення конкурсу обов’язково враховують:

• освітні потреби учнів (вихованців) у забезпеченні певних напрямів спеціалізації;
• здатність забезпечити на належному рівні організацію допрофільної підготовки та профільного навчання;
• рівень забезпечення кваліфікованими педагогічними кадрами;
• наявність належної матеріально-технічної бази;
• укомплектування бібліотечного фонду підручниками, науково-методичною, художньою та довідковою літературою.

Окрім того, істотною умовою є зручність та наявність автомобільних доріг із твердим покриттям для забезпечення безпечного підвезення учнів (вихованців) і педагогічних працівників до місця навчання, роботи та місця проживання.

Наявність філій

Опорний заклад обов’язково має філії. Одним зі шляхів створення філії є реорганізація підпорядкованих засновнику навчальних закладів відповідно до вимог законодавства, зокрема Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV (далі — Господарський кодекс).

Філія не є юридичною особою і діє на підставі положення, затвердженого в установленому порядку.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Положення про філію опорного закладу розробляють відповідно до Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, Господарського кодексу, Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-XII, Закону про загальну середню освіту, Положення № 778, Положення № 777, інших нормативно-правових актів. Відтак положення про філію опорного закладу затверджує засновник опорного закладу.

Штатний розпис опорного закладу та його філії розроблює і затверджує засновник на підставі Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 1205.

Філія виконує функції початкової школи (головне її завдання), а також може за рішенням засновника виконувати функції основної школи (за потреби). Функції старшої школи філія виконувати не може.

У філії є керівник — завідувач філією, що має заступників з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи. Таких педагогічних посад у сфері загальної середньої освіти досі не було, тож необхідні зміни були внесені до чотирьох нормативних документів, а саме:

• Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909;
• Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 346;
• Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963;
• постанова Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Щодо окремих державних гарантій, то посади «завідувач філією» та «заступник завідувача філією з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи» є ідентичними, відповідно, директору загальноосвітнього навчального закладу та його заступнику.

Філії, розташовані у селах і селищах, можуть мати у своєму складі з’єднані класи (класи-комплекти) початкової школи (за погодженням з директором опорного закладу та з дотриманням педагогічних та санітарно-гігієнічних вимог).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Положення про з’єднаний клас (клас-комплект) початкової школи у філії опорного закладу невдовзі буде розроблено та затверджено наказом Міністерства освіти і науки України.

Орієнтовна мінімальна кількість учнів

Орієнтовна мінімальна кількість учнів (вихованців) опорного закладу (без урахування учнів (вихованців) філій), як правило, становить не менше 360-ти осіб.

Орієнтовність вказаної кількості дає засновникам змогу у виняткових випадках створювати опорні заклади з меншою кількістю учнів (вихованців) — це піде на користь маленьким об’єднаним територіальним громадам.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Фінансування опорних закладів є зоною відповідальності засновника, тож він має реально оцінювати свої можливості, належно фінансувати ці заклади, ураховуючи розмір освітньої субвенції, що надається з державного бюджету.

Матеріально-технічна база

Матеріально-технічна база опорного закладу та його філій включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено в балансі опорного закладу.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Опорний заклад, його філія можуть мати у своєму складі інтернат із частковим або повним утриманням учнів (вихованців) за рахунок засновника.

Опорний заклад має бути забезпечений належно обладнаними спортивними об’єктами, кабінетами фізики, хімії, біології, географії тощо, лабораторіями, навчальними майстернями, комп’ютерним і мультимедійним обладнанням, швидкісним доступом до інтернету.

+

У діяльності опорного закладу є чимало інших питань — зокрема форми, засоби і методи навчання; навчальні (робочі та індивідуальні) плани; розподіл педагогічного навантаження; структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на чверті, семестри (триместри)) та режим роботи закладу; розклад уроків; фінансування, порядок ведення бухгалтерського обліку та діловодства. Усі ці питання регулюють на загальних підставах — тих самих, що і для будь-якого не опорного закладу.

ГОВОРИМО ПРО ВАЖЛИВЕ / ОПОРНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

Опорний загальноосвітній навчальний заклад: особливості діяльності

Функціонування опорних загальноосвітніх навчальних закладів — це актуальна, утім ще не остаточно опанована освітянами тема. Тож варто розібратися в певних нюансах, що стосуються створення та діяльності опорного закладу

У мас-медіа та соціальних мережах жваво обговорюють тему опорних загальноосвітніх навчальних закладів (або, як їх ще називають, hub schools — букв. «центральні, вузлові школи»). Особливості створення та діяльності опорного загальноосвітнього навчального закладу визначено в Положенні про освітній округ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 777 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 79; далі — Положення № 777).

Згідно з пунктом 1 Положення № 777 освітній округ — це об’єднання навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту. До діяльності округу можуть залучатися також інші юридичні особи, їх відокремлені підрозділи.

Своєю чергою, опорний загальноосвітній навчальний заклад — це юридична особа, що має рахунки в органах Казначейства, самостійний баланс, штамп, печатку; має у своєму складі філії.

Зауважимо, що в окремих моментах створення і діяльності округи і опорні заклади мають спільне правове регулювання. Такими спільними моментами є, зокрема:

• склад засновників (співзасновників) —

— представницькі органи місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад;

— районні ради;

• мета утворення —

— створення єдиного освітнього простору;

— забезпечення рівного доступу осіб до якісної освіти;

— створення умов для здобуття особами загальної середньої освіти, упровадження допрофільної підготовки і профільного навчання, поглибленого вивчення окремих предметів, забезпечення всебічного розвитку осіб, а також допрофесійного навчання незалежно від місця їх проживання;

— раціональне й ефективне використання наявних ресурсів суб’єктів округу, їх модернізація;

• головні завдання —

— концентрація та ефективне використання наявних ресурсів, їх спрямування на задоволення освітніх потреб учнів (вихованців);

— створення єдиної системи виховної роботи.

Створення опорного закладу

Для ухвалення рішення про створення опорного закладу, його філій засновники мають попередньо:

• проаналізувати мережі підпорядкованих йому навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту з урахуванням їх кадрового потенціалу та рівня матеріально-технічного забезпечення;
• вивчити стан упровадження допрофільної підготовки та профільного навчання у навчальних закладах та якість надання зазначених освітніх послуг;
• прогнозувати витрати на такі потреби, як-от —

— зміцнення матеріально-технічної бази навчальних закладів;

— придбання шкільних автобусів для організації підвезення учнів (вихованців) і педагогічних працівників до місця навчання, роботи та до місця проживання;

— за потреби — введення додаткових посад педагогічних працівників;

• організувати проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед громадськості щодо утворення опорного закладу, його філій.

Відтак засновник приймає рішення (співзасновники укладають договір про спільну діяльність або засновницький договір) про створення опорного закладу, його філій у порядку, визначеному законодавством. У цьому рішенні зазначають:

• назву опорного закладу, перелік його філій, їх права, обов’язки, порядок взаємодії;
• особливості організації навчально-виховного процесу;
• особливості організації таких питань, як-от —

— підвезення учнів і педагогічних працівників до місця навчання, роботи та до місця проживання;

— харчування учнів;

• питання створення належної матеріально-технічної бази;
• інші питання діяльності опорного закладу, його філій.

Що вирізняє опорний заклад з-поміж звичайних

Насамперед зазначимо, що опорний заклад — це загальноосвітній навчальний заклад певного типу, який визначено в його установчому документі (статуті) відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 № 651-XIV (далі — Закон про загальну середню освіту). У своїй діяльності адміністрація опорного закладу керується вимогами законодавства — зокрема, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 778 (далі — Положення № 778), та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність звичайних (не опорних) закладів.

Опорний заклад з-поміж інших, вирізняють:

• визначення його на конкурсній основі;
• наявність філій;
• наявність орієнтовної мінімальної кількості учнів;
• наявність додаткових вимог до кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Визначення на конкурсній основі

Опорний заклад визначає засновник серед підпорядкованих йому загальноосвітніх навчальних закладів на конкурсній основі відповідно до затверджених ним умов. Під час проведення конкурсу обов’язково враховують:

• освітні потреби учнів (вихованців) у забезпеченні певних напрямів спеціалізації;
• здатність забезпечити на належному рівні організацію допрофільної підготовки та профільного навчання;
• рівень забезпечення кваліфікованими педагогічними кадрами;
• наявність належної матеріально-технічної бази;
• укомплектування бібліотечного фонду підручниками, науково-методичною, художньою та довідковою літературою.

Окрім того, істотною умовою є зручність та наявність автомобільних доріг із твердим покриттям для забезпечення безпечного підвезення учнів (вихованців) і педагогічних працівників до місця навчання, роботи та місця проживання.

Наявність філій

Опорний заклад обов’язково має філії. Одним зі шляхів створення філії є реорганізація підпорядкованих засновнику навчальних закладів відповідно до вимог законодавства, зокрема Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV (далі — Господарський кодекс).

Філія не є юридичною особою і діє на підставі положення, затвердженого в установленому порядку.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Положення про філію опорного закладу розробляють відповідно до Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, Господарського кодексу, Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-XII, Закону про загальну середню освіту, Положення № 778, Положення № 777, інших нормативно-правових актів. Відтак положення про філію опорного закладу затверджує засновник опорного закладу.

Штатний розпис опорного закладу та його філії розроблює і затверджує засновник на підставі Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 1205.

Філія виконує функції початкової школи (головне її завдання), а також може за рішенням засновника виконувати функції основної школи (за потреби). Функції старшої школи філія виконувати не може.

У філії є керівник — завідувач філією, що має заступників з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи. Таких педагогічних посад у сфері загальної середньої освіти досі не було, тож необхідні зміни були внесені до чотирьох нормативних документів, а саме:

• Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909;
• Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 346;
• Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963;
• постанова Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Щодо окремих державних гарантій, то посади «завідувач філією» та «заступник завідувача філією з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи» є ідентичними, відповідно, директору загальноосвітнього навчального закладу та його заступнику.

Філії, розташовані у селах і селищах, можуть мати у своєму складі з’єднані класи (класи-комплекти) початкової школи (за погодженням з директором опорного закладу та з дотриманням педагогічних та санітарно-гігієнічних вимог).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Положення про з’єднаний клас (клас-комплект) початкової школи у філії опорного закладу невдовзі буде розроблено та затверджено наказом Міністерства освіти і науки України.

Орієнтовна мінімальна кількість учнів

Орієнтовна мінімальна кількість учнів (вихованців) опорного закладу (без урахування учнів (вихованців) філій), як правило, становить не менше 360-ти осіб.

Орієнтовність вказаної кількості дає засновникам змогу у виняткових випадках створювати опорні заклади з меншою кількістю учнів (вихованців) — це піде на користь маленьким об’єднаним територіальним громадам.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Фінансування опорних закладів є зоною відповідальності засновника, тож він має реально оцінювати свої можливості, належно фінансувати ці заклади, ураховуючи розмір освітньої субвенції, що надається з державного бюджету.

Матеріально-технічна база

Матеріально-технічна база опорного закладу та його філій включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено в балансі опорного закладу.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Опорний заклад, його філія можуть мати у своєму складі інтернат із частковим або повним утриманням учнів (вихованців) за рахунок засновника.

Опорний заклад має бути забезпечений належно обладнаними спортивними об’єктами, кабінетами фізики, хімії, біології, географії тощо, лабораторіями, навчальними майстернями, комп’ютерним і мультимедійним обладнанням, швидкісним доступом до інтернету.

+

У діяльності опорного закладу є чимало інших питань — зокрема форми, засоби і методи навчання; навчальні (робочі та індивідуальні) плани; розподіл педагогічного навантаження; структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на чверті, семестри (триместри)) та режим роботи закладу; розклад уроків; фінансування, порядок ведення бухгалтерського обліку та діловодства. Усі ці питання регулюють на загальних підставах — тих самих, що і для будь-якого не опорного закладу.